багатство української мови

Український поет Володимир Сосюра в часи Великої Вітчизняної війни закликав:

Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.

У кожному художньому творі ми знаходимо золоті зерна добра, барвистої краси мови.
А мова наша дуже багата. Нею можна висловити найскладніші думки, найтонші почуття і переживання, передати враження про побачене, почуте, прочитане.
Про красу і багатство української мови влучно говорить український поет Олександр Підсуха у вірші «Мова»:

Ой яка чудова українська мова!
Де береться все це, звідкіля і як?
Є в ній ліс-лісок-лісочок, пуша, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак!

Мова — одне із чудес, за допомогою якого люди передають найтонші відтінки думок і почуттів. Вона віддзеркалює душу народу, його історію...
Мова — то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той всихає від спраги.
Століттями мова народу була тією повноводою річкою, яку ми називаємо поезією. Поетична грань живе в слові, і слово немислиме без неї, як немислима річка без води.

Наша рідна мова — запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів.
Проголошення незалежності дало право зайняти українській культурі належне їй місце. А основою, джерелом культури є материнська мова.
А яка ж красива, яка милозвучна ота материнська рідна мова. Яка багата у висловах, порівняннях, метафорах, гіперболах тощо.
Вони не можуть не вплинути на людські почуття. Скажімо, картина дощу з повісті «Микола Джеря» Нечуя-Левицького:

«Море застогнало й загуло, як сосновий бір в час бурі. Берег закутався в туман та в дощ. Сонце зійшло за хмари. Все змішалось в одну мить і злилось докупи: і земля, і море. На морі стало поночі, і тільки вітер свистів, шипів та ревів, як звір.»

Або ранок у лісі з казки «Хо» М. Коцюбинського:

«Стрепенувся врешті ліс і собі заграв... Зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилась у травичці комашня, розітнулося в гущині голосне щебетання й полинуло високо — туди, де небо міниться, де небо грає всякими барвами...»

Характерною особливістю пейзажів «Дощ» та «Ранок у лісі» є багатство тропів, які впливають на почуття людини.
Отже українська мова — дар Божий. Вона багата, ніжна й ласкава, мудра, доброзичлива, глибокодумна, чиста, правдива. Ми низько вклоняємося нашим пращурам за воістину солов'їну мову! І нам — тим, хто живе нині на прадавній матінці-землі, треба багато зробити, щоб усі зросійщені українці зрозуміли велич та красу своєї мови.

Подібний матеріал

  1. У чому краса й багатство української мови
  2. Моє ставлення до української мови
  3. Яким був розвиток української мови
  4. Краса природи України — в чому вона?
  5. Роль Кирила і Мефодія в історії української культури