Хіба ревуть воли, як ясла повні?

Образ жінки, як відомо, є в центрі більшості творів української літератури, бо саме її становище найточніше характеризує суспільство. Письменники XIX століття розповіли про численні трагедії дівчат, жінок-матерів, принижених панами-кріпосниками, москалями-офіцерами, сільськими багатіями-куркулями. Т. Шевченко і Марко Вовчок, І. Нечуй-Левицький і П. Грабовський створили образи страдниць, до ряду яких слід додати ще й персонажів роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Головний герой твору — Чіпка Вареник, селянин-бунтар, який врешті-решт дійшов до злодійства. Поряд з ним діють жінки: баба Оришка, Мотря, Галя, Христя. Долі кожної з них переплітаються з Чіпчиною, і більшість цих доль, звичайно, трагічна.

У романі змальовано дві епохи: кріпаччину і пореформену дійсність. Обидві вони були ворожими для жінки. Кріпачки Мокрина й Уляна зазнали лиха від панів Польських. Оришці і Мотрі дісталося вже після скасування кріпацтва. Бідність, удовин талан, нещаслива доля дочки — це ознаки життя Оришки. Мотрина доля така ж безрадісна. Спочатку підступність чоловіка, який приховав свою справжню сім'ю та ім'я, потім принизливе становище покритки, втрата землі, нарешті — трагедія сина. Безталання Мотрі не може не вражати. Що повинна відчувати мати, яка бачить повільну загибель своєї дитини. А як зважитися на останній крок — заявити про кривавий злочин сина властям! Безмірне горе, неможливість щось змінити, хоч якось допомогти Чіпці — ось що вкоротило Мотрі життя.

Історія Галі починалася більш вдало. Єдина дочка Максима та Явдохи, вона не знала нестатків, образ. Потім життя з коханим чоловіком. Чому ж і ця жінка нещаслива? А тому, що добробут, замішаний на неправді, ще й на злочинах, не може принести задоволення нормальній людині. Крім багатства, потрібні правда, справедливість, можливість любити й поважати себе і близьку людину. А цього в Галі, на жаль, не було. З відчаю і глибокого розчарування вона накладає на себе руки.

Можливо, більше пощастило Христі, дружині Грицька. Після сирітського дитинства знайшлася близька людина, утворилася сім'я, чий добробут досягався власною працею. Пощастило і з землею: не трапився «родич», котрий би її відібрав, як у Чіпки з Мотрею. Але й Христинине життя не є безжурним, радісним. Жінка не бачить гармонії, не відчуває справедливості у світі. Тому й не покидають її роздуми про Чіпчину трагедію, тому й мучить Христю байдужість Грицька до чужого горя.

Нормальна сім'я, здорові діти, уважний, люблячий чоловік — ось умови жіночого щастя. Але сім'я — це ланка суспільства, отже, залежить від нього. Якщо ж суспільство несправедливе, то й ніякі родинні радощі не зроблять жінку по-справжньому щасливою. Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» переконує нас у цьому.

Подібний матеріал

  1. Іван Нечуй–Левицький «Кайдашева сім’я». Улюблені герої повісті.
  2. Що значить любити Батьківщину?
  3. Життя дітей сільської бідноти в оповіданні А. Тесленка «Школяр»
  4. Український клондайк