народна балада

Балада — один з найулюбленіших жанрів усної творчості нашого народу. Балади виникли як пісні до танцю, і назва їх походить від латинського слова «танцювати». Але поступово словесний текст разом із мелодією відокремився від танцю, і балада стала самостійним жанром українського фольклору.
У народних баладах зображуються героїчні або фантастичні події переважно трагічного характеру, через них відтворюються гострі переживання персонажів. Балади відзначаються виразною драматичною напруженістю й широкою тематикою.

Найдавніші балади присвячені розкриттю особливостей світогляду нашого народу, його міфологічним уявленням і розумінню природи. У них відображаються події родинно-побутового життя, розповсюдженим мотивом є перетворення людини на рослину, птаха, тварину. Наприклад, можна знайти сюжет, коли зла свекруха закляла невістку й та стала тополею («Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси»). Також змальовуються стосунки всередині родини, почуття ненависті й образи, кохання та ревнощів.

З часом тематика балад розширюється. З'являються твори на історичні теми, у яких розповідається про набіги турецько-татарських загарбників на українські міста й села, про трагічне становище полонених хлопців і дівчат.
З великою художньою силою змальовується хоробрість козаків, нехтування власним життям заради Батьківщини; засуджується зрадництво, зокрема зрада Сави Чалого, за яку він був суворо покараний запорожцями.
Є балади про вірність людей християнській вірі, про гордість і нескореність українок, згодних прийняти смерть, але не жити з нелюбом, не заплямовувати дівочої честі й гідності.
Народні балади стали невід'ємною частиною української літератури, і я впевнена, що ще багато поколінь будуть захоплюватися ними.

Подібний матеріал

  1. «Дума про Марусю Богуславку» – перлина усної народної творчості
  2. Народна дума як ліро-епічний жанр фольклору
  3. Вияв народної мудрості в байках
  4. Усна народна творчість — початок мистецтва слова
  5. Багатство і різноманітність українських коломийок