magiya_ukrtvir.info

Здається, немає такого зела, такої рослини, якої не вживали б наші предки. Не вірите? Ось послухайте!
Наші пращури вірили, що дерева, кущі, трави, кожне зіллячко мають свою мову, власний голос. Усяка травинка в світі жива.
Особливо на свято Купала кожне зело, вода, навіть роса наповнювалися чарівними та цілющими властивостями. Існує повір'я: хто відшукає цвіт переліт-трави, буде в усьому щасливий.
Мене бабуся навчала: коли вперше побачу в лісі первоцвіт, то треба топтати, приказуючи:
«На здоров'я — на сон-траву! Щоб на той рік діждати еону потоптати.»
Охоронитися від русалок можна, носячи із собою полин, м'яту, любисток.
Чебрець — відновлює сили, зміцнює дух.
Барвінок — загоює рани, лікує хвороби шкіри.
Будь-які застуди виліковують калиновими напоями.
А на Вербному тижні у церквах освячують вербові гілочки. Повернувшись додому, цими лозинками жартома били членів родини, приказуючи:
«Не я б'ю, верба б'є. За тиждень — Великдень! Недалечко червоне яєчко, будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля!»
Верба одганяє від хати злі сили й хворобу, а тому освячену вербу тримали за образами.
Здавна в народі шанують подорожник, любисток, ромашку, горобину, звіробій, спориш... Усього й не перелічити! А знати, що довкола нас росте не просто трава, а цілюще зілля — треба.
Слід знати і пам'ятати про це, щоб по-справжньому дружити з рослинами і природою.

Подібний матеріал

  1. Цілюще зілля
  2. Моє рідне місто – Донецьк
  3. Криничко дай водички
  4. Народні легенди та уявлення
  5. Засоби спілкування – лист, телефон, інтернет