Маруся Богуславка

Одними з найдавніших народних дум є думи про турецьку неволю, у яких зображуються страждання невільників, їхня туга за Батьківщиною та звільнення від полону.
Справжньою перлиною українського народної творчості вважається «Дума про Марусю Богуславку».
Маруся Богуславка — це не історична особа, як, наприклад, Самійло Кішка, а узагальнений образ жінки-полонянки. Потрапивши в неволю, вона стала дружиною турецького султана:

Бо вже я потурчилась, побусурменилась
Для роскоші турецької,
Для лакомства нещасного!

З думи ми дізнаємося, що вона попівна, а її батько — заможна людина, має «великі маєтки».
Маруся тужить за рідною землею, весь час згадує її, але не має можливості туди повернутися. Перебуваючи далеко від України, вона прагне зробити для неї щось корисне. Вона знає, що в султана в темниці сидять сімсот козаків-невільників, які вже тридцять років «божого світу, сонця праведного у вічі не видають».
Маруся Богуславка звертається до бранців, розповідаючи їм про те, що на їхній «землі християнській» сьогодні «Великодная субота», а завтра «святий празник». Вона обіцяє допомогти в'язням повернутися додому, бо чоловік довірить їй на час свого від'їзду ключі від усіх замків. Так і вийшло:

Став пан турецький до мечеті від'їжджати,
Став дівці-бранці...
На руки ключі віддавати.

Тоді Маруся відімкнула темницю й випустила козаків. А для себе просила лише одного: щоб вони не минули міста Богуслава й передали звістку про неї батькам.
Головна героїня твору приваблює мене своїм незламним духом і патріотизмом. Навіть серед ворогів-турків вона знаходить можливість допомогти своєму народу.
Я вважаю, що «Дума про Марусю Богуславку» — один з найпрекрасніших творів українського фольклору.

Подібний матеріал

  1. Народна дума як ліро-епічний жанр фольклору
  2. Вияв народної мудрості в байках
  3. Наша дума, наша пісня, не вмре, не загине
  4. Музика в моєму житті
  5. Богдан Хмельницький в історії України