Донецьк

Донецьк — столиця Донбасу — моє рідне й улюблене місто. Воно виникло, по суті, у голому степу навколо металургійного заводу, засновником якого був англієць Джон Юз. Але це було у далекому минулому. Край вугілля та металу перетворився на зелений сад. Особливо змінився Донецьк в останні роки, місту навіть надали Державну премію у галузі архітектури 2003 року. Центральна частина нашого міста може змагатися із будь-яким європейським містом: наявність великої кількості кафе, казино, реклами, машин... Але не кожне європейське місто може похвалитися численністю зелених насаджень.
Місто, яке зросло у безводному степу, потопає в зелені й пахне розами, за що й отримало назву міста мільйона роз.
Згідно з генеральним планом розвитку Донецька, територія міста збільшиться на п'ять тисяч гектарів, з'являться нові проспекти, вулиці, парки тощо. У нашому місті навіть знімали кіносеріал «П'ять зірок», і вже цією весною ми побачимо його на екранах телевізорів і ще не раз помилуємося і площею Леніна, і бульваром Пушкіна, і прекрасним Свято-Преображенським собором.
Говорити про наше місто можна дуже багато, але треба пам'ятати, що Донецьк — це не лише осередок промисловості, але ще й центр духовності. Наші театральні трупи відомі усій країні. У нас багато чудових бібліотек, музеїв, картинних галерей.
Я пишаюся своїм містом, ні за яких обставин не хочу залишати його.

Немає більше подібних матеріалів.