Цілюще зілля

«У неділю рано зілля копала, а у понеділок переполоскала», — співає героїня відомої української балади. її зілля виявилося згубним — стало причиною загибелі невірного коханого. Але ж це балада — твір про незвичайні пристрасті, незвичайні вчинки. Такою сильною була любов, що викликала образу, яку могла втамувати тільки смертельна помста. Недаремно дівчина звернулася до зілля. Воно в Україні здавна славилося могутніми властивостями. Лікувало, заспокоювало, при­ворожувало. Таємниці трав і квітів розкривалися лише перед обраними людьми — знахарями, цілителями. Наші предки знали, як діє те чи інше зілля, як використовувати його з користю.
Подорожник, любисток, полин, звіробій — ось лише деякі трави, такі потрібні людям. Подорожник — чудовий антисептик, якому під силу зупинити кров, залікувати рану. Запам'яталися епізоди з повісті Г. Тютюнника «Вогник далеко в степу». Учні ремісничого училища освоювали слюсарні інструменти, і молоток їхній часом бив по пальцях. На цей випадок у майстра завжди знаходився листок подорожника, адже в останній воєнний рік інших ліків не було: йод і бинти використовували на фронті.
А якою цілющою є наша червона калина — національний символ України! Чай з калини рятував від застуди і ще від цілої низки захворювань. Червоні ягідки — багате джерело вітамінів, необхідних організмові для боротьби з хворобами.
Ще одна символічна рослина — верба. Вона також мала цілющі властивості. Вербовий настій пили, щоб не боліла голова. Верба лікувала хворі зуби і рятувала від пропасниці.
Мабуть, неможливо перелічити всі чудові рослини — цілюще зілля України. А загибель зрадливого Гриця з пісні Марусі Чурай була, напевне, випадковістю, без якої не народилася б пісня.

Подібний матеріал

  1. Нове життя нового прагне слова
  2. Український клондайк
  3. Яким був розвиток української мови