Церква Донецьк

Місто Донецьк, у якому я живу, має давню й цікаву історію. На його місці раніше розташовувалася слобода Олександрівка, що була заснована ще в 1779 році. Вона розвивалася на базі гірничозаводсь­кої промисловості завдяки багатим запасам корисних копалин.
Але царський уряд не міг погосподарськи розпорядитися ба­гатствами української землі. Оцінивши всі можливості отримання великих прибутків за допомогою дешевої робочої сили, у Донбас ринули іноземні концесіонери. Одним з них був англієць Джон Джеймс Юз. Він розпочав будівництво металургійного заводу на березі Кальміусу. Село, яке виникло поряд, отримало назву Юзівка. З часом воно злилося з Олександрівною.
Заснування Юзівського заводу (зараз це Донецький металургічний завод) поклало початок великій металургії Південного про­мислового району. Кількість населення Юзівки швидко зростала, бо існувала постійна потреба в робочих руках.
Незважаючи на високі прибутки, хазяї зовсім не дбали про працівників. Люди існували в дуже важких умовах: вони працювали по 12 годин у забоях і цехах, де був великим ризик загибелі, жили в землянках і бараках. Тому робітники часто піднімалися на боротьбу проти експлуататорів, брали активну участь у революційних подіях 1917 року.
У 1924 році Юзівка була перейменована в Сталіно. Почала роз­пиватися інфраструктура: зводилися будинки для гірників, школи та магазини, лікарські й культурно-просвітницькі установи.
Під час Великої Вітчизняної війни мешканці міста стали на захист рідної землі. Окрім військових частин тут діяли партизан­ські загони. За часів окупації місто зазнало великих людських та матеріальних втрат. Відновлювати зруйноване Сталіно та його про­мисловість допомагала вся країна. Завдяки цьому швидко зростали оберти виробництва й рівень життя.
У 1961 році місто отримало назву Донецьк і перетворилося на важливий промисловий, науковий і культурний центр.
Зараз Донецьк — основний осередок видобутку вугілля в Україні. Це красиве й величне місто з затишними бульварами та сучасними проспектами, багатоповерховими будинками й зеленими парками. У ньому є музеї та театри, школи й університети, художні галереї та палаци культури.
Я сподіваюся, що в майбутньому наше місто стане ще прекрас­нішим.

Подібний матеріал

  1. Моє рідне місто – Донецьк
  2. Київ у минулому і сьогодні
  3. «Ой яка чудова українська мова!»
  4. Українці, зображені на гривнях